Четвер, 17.10.2019, 17:38Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість

Самбірський професійний ліцей сфери послуг

Каталог статей

Головна » Статті » Українська спадщина

Ворожіння
 Найкращим часом для ворожіння українці вважали переддень Різдва (Святвечір), Новий рік, Катерини, Андрія, Великдень, Івана Купала.
 З давніх-давень ворожили по зорях та інших небесних світилах, по нутрощах тварин, сновидіннях, голосах "віщих птахів", лініях долоні, на зернинах, квітах, за допомогою води, вогню, снігу тощо. з цією ж метою використовували обручки, люстерка, гребінці, черевики, пояси, свічки. Як правило, ворожили увечері або вночі потай від чужого ока.
 Метою більшості ворожінь було прагнення одержати відповіді на запитання про життя, здоров'я, смерть; про погоду, урожай, приплід худоби; про те, де й коли будувати новий будинок тощо. Однак особливо багато було способів ворожіння про шлюб, про майбутнього обранця.
 
 Ворожіння на півневі. У будинку на мостину сипали зерно, клали шматочок глини, наливали в блюдечко води, поруч ставили дзеркало. Впускали півня і стежили за ним. Якщо він клював зерно - бути дівчині за багатим, якщо підходив до глини - не минути лиха, пив воду - чоловік виявиться п'яницею, якщо ж підходив до дзеркала - наречений виявиться безпутним гулякою.

 Ворожіння на мисці з водою. У блюдце або неглибоку миску наливали воду. Миску залишали на ганку на всю нноворічну ніч. Уранці дивиличя: лід піднявся - рік буде добрим, лід застиг - рік буде спокійним, лід застиг хвилями - буде і горе, і щастя; вода замерзла лункою - рік буде поганим.

 Ворожіння на черевичкові. Дівчата кидали через ворота черевичок на вулицю так, щоб він перевертався, і стежили, у який бік ліже носком. Із того боку прийде парубок, якому дівчина стане за дружину. Якщо черевичок падав носком до воріт тієї дівчини, яка ворожила, то цього року їй судилося сидіти в дівках.

 Ворожіння цибулинами. У ємність з водою ставили цибулини з написаними іменами людей, про яких хотіли отримати звістку. Цибулина, яка першою пускала паросток, означала, що особа, чиє ім'я вона носить, здорова й щаслива.

 Ворожіння за допомогою дзеркала. Це ворожіння вважалося особливо правдивим під час святок (з вечора 6 до вечора 16 січня). Дівчина сама входила до порожньої кімнати, несучи перед собою три свічки, дзеркало й чистий рушник. Поставивши дзеркало й запалені свчки на стіл, сідала напроти дзеркала й ворожила: "Ряджений, суджений, приходь до мене вечеряти". Хвилин за п'ять перед його приходом дзеркало затьмарювалося, а дівчина протирала його рушником. Потім невідомий чоловік (привид майбутнього чооловіка) приходив і дивився через її плече у дзеркало. І коли дівчина роздивлялася його обличчя, кричала: "Геть з цього місця!" - і незнайомець зникав. А дівчина відтоді знала свого майбутнього чоловіка в обличчя.

 Ворожіння за допомогою снігу. Робили сніжки й кидали у чиєсь подвір'я. Якщо загавкає собака, та ще й грубо, дівчина одружиться зі старим чоловіком, якщо тонко - з молодим.

 Ворожіння за допомогою олова, свинцю або воску. Розтопивши олово, свинець або віск, загадували бажання й виливали у воду; потім, вийнявши з води, розглядали, яке зображення вийшло, за ним вгадували свою майбутню долю: будинок - до статку, кружечки, схожі на монети, - до багатства, овочі й фрукти - до здоров'я.

 Ворожіння на балабушках. Дівчата випікали балабушки, кожна дівчина свій коржик якось позначала, потім клали їх на стільчик, а в кімнату пускали собаку. Чий коржик собака з'їсть, ця дівчина швидше за подруг візьме шлюб.

 Ворожіння на ім'я. Зустрівши на вулиці чоловіка, дівчата питали: "Дядьку! Як вас звати?" Дядько казав ім'я - і так мав зватися майбутній чоловік тієї дівчини, яка спитала.

 Ворожіння на чоботах. Дівчата по черзі переставляли чоботи міряючи хату від стола до порога. Чий чобіт вийде за поріг, та перша візьме шлюб.

 Ворожіння за допомогою підслуховування. Дівчина підходила під вікно і терпляче чекала, що скажуть у хаті. Якщо почує: "піди-но" або "біжи", "принеси" чи "подай" - вийде заміж наступного року. Якщо хтось гукне дитину: "Сядь! Щоб ти не встало!" - іще рік сидітиме в дівках.

 Ворожіння на полінах. Дівчата брали в'язанку полін, приносили їх додому й рахували. Якщо була парна кількість, то бути весіллю. Потім, заплющивши очі, брали навмання одне з полін: якщо мало кору та було прямим, судився багатий, гарний та добрий чоловік, якщо було без кори та кривим - бідний і поганий.

 Ворожіння на гребінці. Дівчина, лягаючи спати, клала під подушку гребінець і нашіптувала: "Суджений-ряджений, розчеши мені голову". Хто присниться, з тим і випаде шлюб.

 Ворожіння на різних предметах. Брали перстень, гілку мирти, ляльку й паперову квітку - кожну річ клали під окрему тарілочку. Дівчина, якій угадували долю, не мала бачити, як їх підкладали. Вона вибирала одну тарілочку. Якщо під нею був перстень, то вірили, що вже незабаром одружиться, якщо квіточка - ще дівуватиме, якщо мирта - чекає розлука з милим, а коли витягне ляльку - матиме зраду від коханої людини.

 Ворожіння на рушнику. На ніч дівчина вивішувала на двір білий рушник і казала: "Суджени-ряджений, прийди й утрися". Якщо вранці рушник був сухий, то сидіти цього року в дівках, а якщо мокрий - вийде заміж.

 Ворожіння на лучині. Брали березову лучину, мочили та пробували запалити. Якщо виходило швидко, життя буде легке і довге, якщо не виходило - бути хворобам.

 Ворожіння на каблучці. Каблучку кидали на підлогу й стежили за нею. Якщо каблучка покотиться до дверей, дівчина скоро одружиться.

 Ворожіння на курці. Дівчата клали на пілогу якусь річ і пускали курку. До чиєї речі курка підійде першою, та дівчина швидше за інших візьме шлюб.

 Ворожіння на собачому гавканні. Дівчина виходила опівночі на вулицю й прислухалася до собачого гавкання.Якщо гавкі було чути десь удалині, то наречений дівчини буде здалеку, якщо ж собака гавкала поблизу - наречений живе недалеко.

 Ворожіння на пшениці. Дівчата парували зерна пшениці. Якщо виходила парна кількість, то дівчина буде в парі з коханою людиною, якщо не вийде - не буде.

 Ворожіння на короваї. Випікали коровай, старанно важили його й ставили на ніч під образи. Якщо на ранок вага короваю зростала, то врожай буде добрий, якщо зменшувалася, то навпаки. Коровай у такому разі віддавали худобі, щоб вона не худла й не хворіла.

 Ворожіння на конопляному насінні. Дівчата опівночі виходили на подвір'я, тричі обходили хату і розсівали конопляне насіння по снігу, приказуючи: "Андрію, Андрію. конопельку сію. Спідницею волочу, заміж вийти хочу..." Після цього конопляне насіння загрібали в сінг, потім брали в пригорщі суміш і несли до хати: якщо в ній була парна кількість зернин, то "доя знайдеться", а коли ні - треба ще чекати.
Категорія: Українська спадщина | Додав: administrator (12.12.2012)
Переглядів: 1906 | Теги: ворожіння | Рейтинг: 3.0/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
події
Категорії розділу
Cтатті [2]
тут викладені статті, підготовлені працівниками чи учнями закладу
Українська спадщина [4]
українські народні свята та звичаї, національна кухня, народні пісні, приказки, прислів'я
Про нас пишуть [7]
статті про наш навчальний заклад, розміщені у ЗМІ
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0