Четвер, 17.10.2019, 18:38Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість

Самбірський професійний ліцей сфери послуг

Каталог статей

Головна » Статті » Українська спадщина

Введення, або Видення, Третя Пречиста (4 грудня)
  Початок зимового циклу календарних свят найбільш виразно виступає 4 грудня, коли відзначається одне із двунадесятих свят - Богородичне свято Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Цей день у народі ще називають третя Пречиста (що значить непорочна, незаймана).
  Згідно з церковними легендами та апокрифічним "Євангелієм Якова", коли Марії виповнилося три роки, вона разом з іншими дівчатами увійшла до храму зі світильником. Первосвященник (а ним був Захарія, в майбутньому батько Іоанна Предтечі) узяв дитя на руки, поцілував і мовив: "Маріє, Господь звеличить ім'я твоє в усіх поколіннях, а в кінці днів пред'явить тобі ціну викупу синів Ізраїлю". Вимовивши це, він поставив дівчинку на третю сходинку храмового жертовника, де зійшла на неї благодать Божа.
  До цієї дати на всій території України прив'язано чимало прикмет, прогнозів і звичаїв, що свідчили про її важливе значення. Вважалося, що Введення відкривало собою зимовий святковий сезон. На Рівненщині говорили: "Введення прийде, свят наведе". І дійсно, після 4 грудня йшла низка дуже популярних у народі свят: Катерини, Андрія, Варвари, Сави, Миколи, Ганни і, нарешті, Різдво, новий рік, Водохрещі.
  Введенські прислів'я розкривають прагнення хлібороба зазирнути у майбутнє, передбачити, якою буде наступна зима і як вона вплине на врожай.
        Як Введення мостить мостки, а Микола забива гвіздки, то люта зима буде
     Скільки на Введення води, стільки на Юрія трави
      Введенські морози ще зими не роблять
      Хто по Введеню ся сіє, той на хліб ся надіє
    Як горобець нап'ється на Введення в бичачім сліду води, то напасеться худоба до Юрія трави
  Ці народні спостереження вірно вловлювали взаємозв'язок погодних і кліматичних явищ, так як в основі їх лежав трудовий досвід. Адже від цих спостережень значною мірою залежали результати господарювання.
  Характериним звичаєм цього свята був прихід першого відвідувача - "полазника". В основі його лежить віра людей у щасливу або нещасливу прикмету.
  Якщо першим у хату заходив молодий, гарний чоловік, а до того ж ще й з грішми - добра ознака: увесь рік в оселі будуть усі здорові й будуть "вестися" гроші. Якщо ж до хати зайде немічний, старий та ще й бідний чоловік - це погана ознака: і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться... А найгірше, як увійде до хати стара жінка - "то вже добра не жди..." вважають у деяких селах України. тому старші та бідніші люди  стримуються заходити до чужої хати в день Введення. Недобрий знак, якщо в цей день хтось із сторонніх приходить позичати, або хворим.
  Іноді функції "полазника" виконували, зокрема в Прикарпатті, тварини (бичок, кінь), яких урочисто вводили в хату, годували й поїли, "щоб худоба добре водилася".
Категорія: Українська спадщина | Додав: administrator (05.12.2012)
Переглядів: 467 | Теги: прикмети, свято, зима, Введення | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
події
Категорії розділу
Cтатті [2]
тут викладені статті, підготовлені працівниками чи учнями закладу
Українська спадщина [4]
українські народні свята та звичаї, національна кухня, народні пісні, приказки, прислів'я
Про нас пишуть [7]
статті про наш навчальний заклад, розміщені у ЗМІ
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0